Рукавичка
За мотивами «Рукавичка»
- Класичні казки
- 2 хв читання
- Вік 4–5
Розділ 1
Ішов дідусь зимовим лісом. Рип-рип — скрипів сніг. Дідусь і не помітив, як упустив рукавичку — теплу, пухнасту, вишиту червоними маками. Біжить мишка-шкряботушка: — Ой, яка хатинка! Тут я житиму! Шусть — і вже всередині.
Розділ 2
Скік-скік — жабка-скрекотушка: — Хто-хто в рукавичці живе? — Я, мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пустіть і мене! — Заходь! Разом тепліше! Плиг-плиг — зайчик-побігайчик: — Хто-хто в рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка й жабка-скрекотушка! Заходь! Разом тепліше!
Розділ 3
Рукавичка аж надулася. А тут шур-шур — лисичка-сестричка, а за нею вовчик-братик. І кожен питає: — Хто-хто в рукавичці живе? А з рукавички хором: — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик! Заходьте! Разом тепліше! Рукавичка тріщить, але тримається.
Розділ 4
Рох-рох! Кабан-іклан протиснувся бочком. Аж раптом — ТУП. ТУП. ТУП! Із-за ялинки вийшов ведмідь-набрід, великий і кошлатий: — Хто-хто в рукавичці живе? — Нас тут повно! — запищали всі. — А ти хто? — Ведмідь-набрід. Пустіть і мене! Стало тихо-тихо. І всі подивилися на мишку.
Розділ 5
Мишка подивилася на рукавичку. Потім на ведмедя. Ну ніяк не влізе! — Знаю! — пискнула вона. — Ведмедику, будь нам шубою! Ведмідь ліг на сніг і обгорнувся навколо рукавички — м’який, кошлатий, теплий. Фу-у-ух, — дихнув він. І всім стало тепло-тепло. Навіть ведмедеві.
Розділ 6
Уранці дідусь повернувся по рукавичку. Дивиться — навколо неї спить ведмідь, а з рукавички стирчать хвостики, лапки й вушка. Дідусь усміхнувся і тихенько, навшпиньки, пішов собі. — Хай гріються. А бабуся сплела йому нову рукавичку. Про всяк випадок — велику-превелику.
Кінець
Коли ділишся теплом, його стає більше.
Які почуття викликала у вас ця історія?
Слухати історію
